Для якісної реалізації завдань Базового компоненту дошкільної освіти, програми "Дитина в дошкільні роки"було проведено такі вивчення стану навчально-виховної діяльності :

- комплексна перевірка дітей середнього дошкільного віку (гр. №3 життя) (березень 2017), вихователі Погоній С.О. та Грищенко О.А..), де перевірявся стан сформованості освітнього рівня дітей за Базовим компонентом дошкільної освіти та Програмою виховання і навчання дітей дошкільного віку «Дитина в дошкільні роки». Рівень оволодіння знаннями, уміннями, навичками щодо компетентності дітей середнього віку та рівня їх емоційно-вольової сфери відповідають вимогам Базового компоненту дошкільної освіти. Результати вивчення розглядались на педагогічній раді №4 в травні 2017р.

були проведенні такі тематичні вивчення:

стан роботи щодо патріотичного виховання дітей: групи №2,3 ,

(листопад 2016);

стан організації фізкультурно-оздоровчої роботи: групи №№ 1,2.3

(лютий 2017);

результативність роботи з розвитку мовлення у дітей дошкільного віку: групи № ,2,3 (квітень 2017).

У групі старшого дошкільного віку, порівняно з попереднім навчальним роком, підвищився рівень засвоєння програмного матеріалу з розвитку мовлення, з правового виховання, покращився стан фізкультурно-оздоровчої роботи. Діти здатні до розумової діяльності, організовані, уміють зосередитись, старанно виконувати завдання.

В усіх вікових групах організована навчально-пізнавальна діяльність відповідно до програмових завдань. Педагоги, через різні види занять, заохочували дошкільнят до критичного мислення, творчості, винахідливості, оцінювали конкретні досягнення дітей. Належна увага приділялась пошуково-дослідницькій діяльності. Вихователь групи №3 , п’ятий рік життя, Погоній С.О.. провела цикл занятть з теми «Розвиток українського мовлення дітей через пошуково-дослідницьку діяльність

Відповідно до Концепції неперервної валеологічної освіти в Україні, робота вихователів спрямована на формування у дітей елементарних уявлень, понять та знань про складові здоров’я людини та вплив довкілля на його зміцнення, формування практичних умінь та навичок для зміцнення здоров’я людини, виховання у дітей інтересу до зміцнення свого здоров’я. Ці завдання вирішувалися в процесі різних видів занять, ігрової діяльності, бесід, екскурсій, наочних форм роботи тощо.

Враховуючи актуальність проблеми, вихователі постійно працювали над формуванням культури здоров’я вихованців, прищеплювали розуміння пріоритету здорового способу життя, надають ґрунтовні знання про основи здоров’я, щоб знання, уміння і навички перейшли у звичні,необхідні потреби.

Ефективністьфізкультурно-оздоровчоїроботи в групахвизначається правильно спрямованоюроботою з батьками з даногопитання. Під час консультацій, через оформленнябатьківськихкуточків, папки-пересувкивихователіінформувалиродини про їхвплив на формуванняфізичногоздоров’ядітей.

Довідомабатьківпредставленінапрямкиформуваннякультуриздоров’я у дитячому садку, як саме і коли здійснюютьсяоздоровчі заходи. Санбюлетні, консультації та рекомендації для батьків регулярно змінюються. Питанняздорового способу життя розглядаютьсяна батьківськихзборах як загальних, так і групових. Особливо необхідно відзначити продуктивну роботу з питань валеологічного виховання в групі №2 (вихователі Кирпа В.В., Єгорова К.О. )

За наслідками вивчення педагогам було надані пропозиції з метою ліквідації виявлених недоліків:

- З метою підвищення моторної щільності занятьвикористовуватирізнітипифізкультурних занять (за змістом та поставленимизавданнями).

-Розробити та оформитикартотекирухливихігорвідповідно до вимогпрограми «Дитина в дошкільні роки»з атрибутами до них, картотекинародних та хороводнихігор, ігордітейнародівсвіту

- Залучатибатьківвихованців до участі у проведенніДнів здоров’я,спортивнихродинних свят та розваг.

- З метою правильного розподілу навантаження на всі групи м’язів дітей на різні групи м’язів, врахування пори року та місця в режимі дня розробити циклограмами використання рухливих ігор.

Належна увага приділялася мовленнєвого розвитку дошкільників.

Вихователями груп створено освітньо-ігрове середовище ,що сприяє мовленнєвому розвитку дітей:

В групах створено центри мовленнєвого розвитку, які через ігрову діяльність(яскраво оформлені дидактичні ігри, сюжетно-рольві), які сприяють розвитку мовленнєво-комунікативних навичок дітей ;
Підбір цікаих матеріалів для саморозвитку дітей(сюжетні, предметні картинки, обладнання для розвитку дрібної моторики,
Підібрано художню літературудля дітей;
Вихователі в своїй роботі використовують методичну літературу, матеріали періодичних видань та інтернету;
Для батьків виготовлено наочно-інформаційні матеріализ питань мовленнєвого розвитку дітей.

Слід відзначити вихователів групи №2 Кирпу В.В. і Єгорову К.О...,які обладнали освітньо-розвивальне середовище для розвитку мовлення дітей на досить високому рівні.

Педагоги вирішують завдання мовленнєвого розвитку дітей під час проведення спеціальних занять з розвитку мовлення, всіх інших видів навчальної діяльності, в повсякденному житті, під час самостійної ігрової діяльності дітей.

Вихователі цьому питанню приділяють значну увагу розвитку мовленнєвої компетенції, відповідно по програмних вимог своєї вікової групи. Однак, у дітей виникають певні труднощі в мовленнєво-комунікативній діяльності.

Слід відмітити професіоналізм вихователів. Тон спілкування педагогів доброзичливий, спокійний, вони уважні до запитань дітей. Вихователі використовують у спілкуванні мовленнєвий етикет, подаючи приклад , при висловлюванні дітей дають можливість їм висловитися, не перебиваючи їх. Проте виникають певні труднощі в окремих вихователів у спілкуванні українською мовою з батьками та в повсякденному житті.

Аналіз діагностування засвідчує, що їх загальні позитивні показники в 2020/2021навчальному році у порівнянні з 2019/2020 навчальним роком покращилися, а негативні – знизилися. Простежується позитивна динаміка за всіма освітніми лініями , що свідчить про ефективність навчально-виховної роботи з дітьми протягом року.

Зробивши аналіз рівня компетентностей дітей раннього віку (3-й рік життя) можна зробити висновок, що робота вихователів проводилась на достатньому рівні.

Аналіз розвитку рівнів компетентності дітей молодшого дошкільного віку (4-го року життя) показав такі результати: робота вихователів з усіх сфер життєдіяльності була на достатньому рівні. Групи молодшого віку поповнилися новими дітьми, які не відвідували дошкільні навчальні заклади, вихователі створили належні умови для розвитку рівнів компетентності у дітей.

Але необхідно особливу увагу звернути на розвиток мовленнєвої компетентності, розвивати її більш активно; працювати над формуванням навичок організованої суспільної поведінки, оскільки провідним видом діяльності дітей є гра, вихователям необхідно удосконалювати методи керівництва ігровою діяльністю, поновлювати предметно-ігрове середовище.

Освітня лінія «Дитина у природньому довкіллі» - слід спрямувати роботу та розвиток у дітей вміння бережно відноситься до навколишнього середовища, використовувати практично - дослідницьку діяльність. Заохочувати дітей до участі у руховій діяльності, активно залучати до фізкультурно-оздоровчих заходів, розвивати вміння грати в колективі, виховувати основи здорового способу життя.

Аналіз результатів обстеження дітей середнього дошкільного віку (5-го року життя) за даними компетентностей показав такі результати: показники до 2016/2017 н. р. відрізняються незначним відсотком. Це пояснюється тим, що збільшилась кількість дітей 5-го р. н., діти нові, які раніше не відвідували Д/З. Робота вихователів з даних розділів проводиться на достатньому рівні, але потребує подальшого вдосконалення робота з мовленнєвого спілкування дітей. Мовленнєву компетентність дітей слід розвивати більш активно, працювати над формуванням навичок організованої суспільної діалогічної мови, частіше спонукати дітей до діалогу, полілогу.

Більше уваги звертати на розвиток математичної компетентності під час прогулянок, умінню орієнтуватися у просторі та часі.

Серед найнижчих показників – рівень розвитку компетентній щодо освіти лінії «Дитина в світі культури». Отже, педагогам слід спрямувати зусилля на розвиток таких складових як предметно-практична діяльність, образотворча діяльність.

Особливу увагу приділяти зміцненню фізичного, психічного та соціального здоров’я дітей, активно залучати до фізкультурно-оздоровчих видів діяльності.

Проаналізувавши рівень засвоєння програмових завдань дітьми старшого дошкільного віку, слід урізноманітнити напрями і методи формування компетентності старших дошкільників до навчання в школі: ретельно стежити за розвитком та тренуванням дрібної моторики рук, уваги. Активізувати технології мовленнєвого розвитку та процесів мислення, вдосконалити роботу з фізичного виховання, розвитку соціальної компетентності.

В ДНЗ створені умови для мовленнєвого розвитку дошкільників, українознавства, патріотичного виховання. Оформлені методичні рекомендації для педагогів щодо удосконалення володіння рідною мовою: «Мовленнєва компетентність педагогів», «Недоліки та типові мовленнєві помилки»; підібраний матеріал для роботи з батьками «Активізуємо родину заради мовлення дитини », оформлена картотека статей, методичних посібників з теми. Для роботи з дітьми оформлені методичні поради: «Формуємо мовленнєву компетентність дошкільників», що є сприятливими умовами для самоосвіти педагогів.

РЕЗУЛЬТАТИ МОНІТОРИНГУ ЯКОСТІ ОСВІТИ за 2022-2023 н.р.

Комунальний заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 276 Дніпровської міської ради

Результати моніторингу якості освіти